Медіаресурс "Буктрейлер"

МАЙБУТНЄ КНИЖОК...

ЗА ВІДЕОРОЛИКАМИ!


В українському інтернет-просторі дедалі більшої популярності набувають буктрейлери – ролики, що створюють візуальний образ книги. Буктрейлер (від англ. book – книга, англ. trailer – тягач, причіп) – короткий відеоролик за мотивами книги, кліп по книзі. Буктрейлер  покликаний  просувати  книгу,  сприяти  доведенню її змісту до читача, залишити слід у його свідомості. Водночас  він  має  інтригувати,  викликати  бажання  самостійно прочитати книгу. Його особливістю є те, що розповідь про книгу подається в образній, інтригуючій формі. У переважній більшості тривалість буктрейлера не перевищує три хвилини. Буктрейлер вирішує кілька завдань: привертає увагу до книги та створює читацьку аудиторію. Буктрейлер – новий жанр рекламно-ілюстративного характеру, який поєднує літературу, візуальне мистецтво, а також електронні та інтернет-технології.
Перші промо-ролики з’явилися в 2002 році в США, коли видавці побачили необхідність у додаткових засобах реклами книжок. Перший офіційний буктрейлер було представлено в 2003 році на книжному ярмарку в Луізіані (США). Це був ролик до роману «Темна симфонія» – десятої частини багатотомної вампірської саги Кристін Фіхан. Популярність буктрейлерів зростала завдяки розвитку Web 2.0: соціальних мереж, блогів, серверів відеоінформації на зразок YouTube тощо. Текстова реклама популярних  книжок поступово себе відживає, тож майбутнє – за відеороликами. Нині, у  буктрейлерах виробилася своя унікальна кіномова, що розкриває нові, часом несподівані, якості книжки. Відповідно ускладнилася й техніка їх виконання, через що вони максимально наблизилися до самостійних кінотворів. Створення буктрейлерів стало справжнім видом мистецтва. На спеціалізованих фестивалях, які ініціюють відомі бібліотеки, журнали та окремі видавництва, вручаються нагороди за найкращі з них. В Україні та Росії буктрейлери ввійшли у вжиток з 2009 року.
Існує велика кількість класифікацій буктрейлерів (як за  мультимедійним втіленням, так і за концепцією викладення змісту твору). За призначенням буктрейлери поділяють на видавничі (вихід нової книги) та бібліотечні (про книгу з фонду), а за жанром виділяють анонс  і  відгук. За  формою  виконання можна говорити про повноцінний відеоролик та слайд-шоу: перший вид має містити відео, другий – фото. За  способом  візуального  втілення  тексту буктрейлери бувають:  ігрові (мініфільм за книгою), неігрові (набір слайдів із цитатами, ілюстраціями, книжковими розворотами, малюнками, фотографіями),  анімаційні (мультфільм за книгою), а за формою – ролик з акторською грою, комп'ютерна графіка або мультиплікація, колаж [15].
Подача інформації про книгу буває розповідна (фактографічна – презентує основу сюжету книги), атмосферна (емоційно-чуттєва – передає основні настрої книги та читацькі емоції) або концептуальна (ідейна – транслює ключові ідеї та загальну змістовну спрямованість твору). Розповідні більшою мірою покликані поінформувати, атмосферні  та концептуальні – заінтригувати. Основним недоліком розповідного відео є описовий характер, атмосферного – брак деталей, віддаленість від змісту книги.
Виділяють зображувально-статичні (слайд-шоу із фотографіями, малюнками, картами, графіками та іншими статичними зображеннями), зображувально-динамічні (відеоролики, анімаційні та мультиплікаційні фільми), комплексні буктрейлери. За характером звукових знакових засобів: невербально-музичні, вербально-музичні, вербально-шумні (дикторський текст супроводжує інтершум навколишнього середовища), комплексні.
Принцип вибору книги для буктрейлеру та методика його створення залежать передусім від цільової читацької аудиторії. Дитячі книги рекламують з використанням анімації, уривків з мультфільмів, грайливої та веселої музики. У буктрейлерах за книгами, які є актуальними для підлітків і юнаків (присвячені, наприклад, проблемам розуміння себе та свого місця в навколишньому світі, подолання замкнутості, пошуку сенсу життя), серед аудіовізуальних засобів використовують зворушливу музику та психологічні образи. Буктрейлери з інформацією про фахові або рідкісні видання намагаються чітко та лаконічно повідомити про книгу, їх стиль тяжіє  до інформаційних  жанрів  журналістики  (замітка,  звіт,  новина, репортаж).
На відміну від бібліотечних та видавничих аматорські буктрейлери створюють люди різних професій на улюблені книги, аби одержати реакцію чи відгук від інших читачів. Незважаючи на те, що буктрейлер є самостійним твором, автори використовують як запозичені матеріали (колажі слайдів із запозиченими фотографіями та відеоуривками), так і авторські (власні відеопостановки, анімаційні та фотофільми). Варто зауважити, що оригінальні буктрейлери не порушують авторського  права та (на відміну від запозичених) всіляко вітаються на різноманітних конкурсах.
Для того, щоб буктрейлер став ефективним медіаресурсом в рекламі книг, він має виконувати чотири базові функції: інформаційну, комунікативну, естетичну та культурно-просвітницьку. Буктрейлер повинен впливати на суспільну свідомість, утворення інформаційної картини світу, має викликати значний соціальний інтерес, розкривати актуальні дискусійні теми, виявляти суспільну значущість висвітлених  у книзі подій (зокрема, минулих епох і країн). Буктрейлер повинен бути повноцінним роликом, зробленим за принципами кіно- або телевізійного продукту, а не радіовиставою з цитатами на екрані. Авторові буктрейлеру потрібно користуватися візуальною мовою замість вербальної, що передбачає розкриття змісту твору не за допомогою слів або тексту на екрані, а за допомогою динаміки відеоряду.  Окремо варто зауважити, що відео має не стільки прагнути шокувати користувача за допомогою різних спецефектів, скільки сприяти виробленню в нього художнього смаку. Сьогодні серед європейських стандартів тележурналістики поширеним є поняття «канібалізм» кадрів, коли занадто емоційні, яскраві або страшні кадри настільки поглинають увагу глядача, що він втрачає інтерес до розповіді за кадром (сюжету книги). Культурно-просвітницька функція полягає у формуванні всебічно розвиненої особистості читача, розширенні його світогляду, творчого потенціалу та духовних цінностей. У цьому контексті важливим є художній стиль буктрейлеру та  резерви  його  комунікаційного  впливу.
Отже, основна функція такого медіаресурсу, як буктрейлер, полягає в поширенні знань, освіті та самовдосконаленні людини.
Таким чином, для підвищення комунікаційного впливу буктрейлеру на глядача, він повинен:
1) реалізовувати чотири базові функції: інформаційну, комунікативну, естетичну та культурно-просвітницьку;
2) використовувати всі можливості візуальної мови, надаючи перевагу образу перед словом;
3) ураховувати інтереси цільової читацької аудиторії;
4) виконуватися в креативній, незвичній для глядача формі;
5) не містити спойлерів – передчасно розкритої важливої інформації про сюжет книги, яка може кардинально змінити враження про твір, знищити інтригу;
6) не перевищувати хронометраж у три хвилини.
Основні етапи створення буктрейлера
1. Підібрати книгу для створення буктрейлера.

2. Створити сценарій – продумати й написати текст сюжету залежно від змісту майбутнього буктрейлера (розповідний, атмосферний чи концептуальний). Якщо це розповідний буктрейлер, важливо внести інтригу та викласти сюжет так, щоб читачеві неодмінно захотілося дізнатися, що ж відбуватиметься далі. Якщо атмосферний – необхідно визначити настрій книги й те, за допомогою яких засобів його можна передати. Якщо концептуальний – як можна візуально зобразити ключові ідеї книги. Можна використати цитати з книги.

3. Дібрати матеріали для створення динаміки відеоряду. Потрібно підібрати фотографії чи малюнки, відсканувати розворот обкладинки з анотацією та ілюстрації з книжки, зняти власне відео або знайти вже готове в інтернеті. Якщо книга була екранізована ,можна використати з фільмів-екранізацій, однак не надто захоплюватися, щоб не створити рекламу фільму. Можна також скористатися гіф-анімацією та футажами.

4. Підібрати музику або записати озвучений текст, якщо це передбачено сценарієм. Можна використати безкоштовно й без порушення авторських прав музику за ліцензією Creative Commons. Для монтажу аудіофайлів можна використати програму Sound Forge.
5. Вибрати програму для обробки відео. Найбільш доцільними програмами є: Windows Movie Maker, SonyVegas Pro, онлайновий відеоредактор - www.youtube. com/editor.
6. Відеомонтаж – вирізати чи склеїти фрагменти відео, додати звукову доріжку, змінити розмір відео, субтитри, накласти ефекти й переходи, різноманітну музику й т.п. Після цього потрібно записати відео на жорсткий диск ПК.
При створенні буктрейлера потрібно орієнтуватися
на 4 основних моменти:
1) завдання буктрейлера: на що ви хотіли б звернути увагу потенційного читача,  який дивитиметься ваш ролик, чим збираєтеся його заінтригувати, які емоції викликати, як підштовхнути його до прочитання книги;
2) визначити, які саме картинки й уривки відео співвідносяться з ідеєю твору та поставленим завданням (можна спочатку виписати виразні цитати з тексту, а потім знайти відповідні ілюстрації, відео, музику, або спочатку вибрати медіаматеріал – а до нього написати короткий сюжетний текст чи дібрати цитати);
3) перевірити, чи підійде відео- та ілюстративний ряд підібраній музиці (музика обов’язково повинна поєднуватися з інформацією та картинками, позитивно впливти на уяву глядача);
4) вирішити, як у ролику буде представлено текст – появою на слайді, субтитрами чи аудіозаписом (замість музики).
Загальні принципи створення буктрейлеру
1. Середній інтервал ролика – 1-3 хвилини. Звичайно, за бажанням можна взяти й більший часовий інтервал, однак за умови логічно побудованого сюжетного відеоряду. (Не варто перевантажувати глядачів красивою й ефектною «водою». Якщо ж за планом виходить більше 4 хвилин, то можна розбити ролик на дві частини.)
2. Важливо дотримуватися одноманітності ілюстрацій: якщо мальовані ілюстрації – то всі мальовані, якщо аніме – то аніме, якщо фото – то всі фото. При цьому бажано враховувати стилістику музики й відеоряду. (Картинки в стилі фентезі навряд чи будуть добре виглядати в поєднанні з частушками, а класичний «Вальс квітів» – з аніме.)
3. Ролик повинен чіпляти й інтригувати. Для цього важливо підбирати не тільки яскраві й ефектні картинки, а й влучні цитати. Не варто переказувати зміст твору. (Якщо виникають складнощі з написанням сценічних фраз, можна використовувати, наприклад, вдалі діалоги з обмалюванням конфлікту та наступною презентацією головних героїв.)
4. Акцент на якість і простоту. Аудіотрек повинен бути якісним, без шумових ефектів і з одним рівнем гучності, а ілюстрації – чіткими та без сторонніх елементів. (Якщо ви скачали картинки з інтернету, то рекламу на них краще замазати, або ж одразу шукайте «чисті» малюнки.)
5. Шрифт у титрах і субтитрах повинен бути розбірливим і читабельним. Краще використовувати простий і звичний TimesNewRoman, ніж красивий і витіюватий готичний шрифт, який ніхто крім вас не зможе прочитати. Буктрейлер ви створюєте не для себе, а для потенційних читачів, тож уникайте зайвих складнощів.
6. Пам’ятайте про авторські права. При використанні «чужих» матеріалів у створюваному відео переконайтеся, що вони лежать у вільному доступі. Звичайно, краще використовувати класичну музику та старі фільми, однак якщо ваш вибір пав на незвичну музикучи роботи сучасного художника, то за можливості потрібно зв’язатися із правовласником та запитати про дозвіл на використання матеріалів. (У будь-якому випадку у фінальних титрах чи в описі під відео не зайвим буде вказати, що всі права на використані матеріали належать правовласникам, указати на ресурси й назви джерел, авторів і правовласників, а також уточнити, що матеріали використані в ознайомлювальних цілях.
Важливо! Актуальним є опитування читацької аудиторії: які моменти в цілому за сюжетом та окремо зі сцен подобаються, чим книга зачіпає, а чим може відштовхнути. Думки часто не збігаються: те, що подобається авторові, йде мимо читача, а те, що має другорядне значення – викликає захват. А буктрейлер робиться для читачів! Можете протестувати вашу творчість на друзях і знайомих: послухати їх враження й зауваження.
Психологічний вплив буктрейлеру на користувача є надзвичайно глибоким і різнобічним. Існує думка, що не всі глядачі потім стають читачами, проте побачене залишиться у свідомості людини, і вона може прочитати книгу через деякий час.
Список використаної літератури
1.Буктрейлер – сучасна форма реклами книги. - http://biblio.lib.kherson.ua/buktreyler.htm.
2. Косачова О.О. Буктрейлер як ефективний медіаресурс сучасної бібліотеки / О. Косачова // Вісник Книжкової палати. — 2014. — № 10. — С. 15-18.
3. Філатов А. Буктрейлери: від реклами до нового виду мистецтва. - http://litakcent.com/2013/01/23/buktrejlery-vid-reklamy-do-novoho-vydu-mystectva/
4. Гущіна Д. Пам'ятка для створення буктрейлера. - http://school-of-inspiration.ru/pamyatka-dlya-sozdaniya-buktrejlera.
5. Васюкович А. Як зробити буктрейлер. - http://tvoya1kniga.ru/kak-sdelat-buktreyler.
6. Гільмутдінова Є.В. Буктрейлер: поняття, класифікація, етапи створення. - http://apatitylibr.ru/index.php/2014-07-15-10-43-04.
Приклад буктрейлеру

Немає коментарів:

Дописати коментар